Ви, напевно, чули про хворобу Лайма та проблеми, які вона може спричинити. Але хвороба Лайма (кліщовий бореліоз) — не єдина хвороба, яку переносять кліщі в лісі.

Вірус Повассан — рідкісна інфекція, яка не піддається лікуванню — також передається кліщами.

Оскільки захворювання рідкісне, лікарям відомо не багато. Центри з контролю та профілактики захворювань США отримали 189 повідомлень про інфекцію Повассан у період з 2012 по 2021 рік. Більшість випадків зараження вірусом Повассан у США трапляються в регіонах Північного Сходу та Великих озер. Тільки минулого року в штаті Мен було чотири випадки.

Хоча кліщі є павукоподібними, як і павуки, вірус не так сильно відрізняється від деяких вірусів, у яких переносником є комар, наприклад лихоманка Денге та вірус Зіка. За словами доктора Юджина Шапіро , професора педіатрії та епідеміології Єльської школи медицини окрім передачі через кліща, вірус Повассан «ні в якому разі не схожий на хворобу Лайма».

За словами Шапіро, вірус Повассан тісно пов’язаний з так званим кліщовим енцефалітом, який є вірусом, особливо поширеним у Центрально-Східній Європі та Євразії. Щороку вірус Повассан серйозно вражає лише невелику кількість людей. Але можливо, що багато інших протікають безсимптомно або мають незначні або грипоподібні симптоми, і їм не встановлюють діагноз.

Але кількість випадків зростає, згідно з даними CDC, каже доктор Ніколь Баумгарт , імунолог зі Школи громадської охорони здоров’я Джона Хопкінса. За її словами, незрозуміло, чи насправді заразилося більше людей, чи лікарі перевіряли на це частіше.

Інші симптоми можуть включати лихоманку, озноб, втома, висипання на тулубі, м’язову слабкість, нудоту, блювоту, запаморочення та ригідність шиї, згідно з Yale Medicine.

Для тих, хто має досить серйозні симптоми, щоб поставити діагноз, як правило, з енцефалітом, рівень смертності становить десь між 10% і 30%, сказав Шапіро.

При хворобі Лайма кліщ повинен бути прикріплений приблизно на день або близько того, щоб передати свою інфекцію. В осіб, які проживають на ендемічних територіях, швидке видалення кліща знижує ризик розвитку захворювання. Зараження малоймовірне, якщо тривалість прикріплення кліща становила менше 24 годин, та високоймовірне, якщо понад 72 години. Як антибіотикопрофілактику хвороби Лайма рекомендовано однократний прийом 200 мг доксицикліну (для дітей старших 8 років — 4 мг/кг, не більше 200 мг). Рутинна антибіотикопрофілактика хвороби Лайма не рекомендована. Проте Баумгарт зазначив, що збудник Повассан може передаватися швидше, ніж бактерії Лайма, тому зараженню важко запобігти.

В Україні щороку фіксують близько 4500 випадків хвороби Лайма.

Більшість випадків хвороби Лайма фіксують із травня до листопада. Це період найвищої активності іксодових кліщів. Лише третина хворих може пригадати епізод укусу кліща. Інкубаційний період становить від 1 до 45 днів (7–14 у середньому). Сприйнятливість людей до захворювання висока. Ймовірність укусу кліща і зараження хворобою Лайма найвища серед людей, які багато часу перебувають на відкритому повітрі, особливо у лісах, лісопарках тощо. Від хворого до здорової людини збудник не передається.

Тож, профілактика – найкраще лікування. Можна вжити деяких запобіжних заходів, щоб обмежити вплив кліщів, проводячи час у трав’янистих або лісистих місцевостях, де можуть бути кліщі. Носіть довгі рукави та довгі штани, заправивши низ штанів у шкарпетки. Носіть світлий одяг, щоб було видно кліщів. Видаліть їх негайно. Використовуйте засоби від комах, які можна наносити на тіло або одяг. Після повернення з походу виперіть одяг на високих температурах. Перевірте себе та близьких на наявність кліщів після того, як ви повернетеся, негайно прийміть душ і попросіть когось іншого перевірити в місцях, які ви не бачите, якщо це можливо.

За матеріалами: HealthDay та ЦГЗ МОЗ України